XXXIII Літні Олімпійські ігри 2024 проходять з 26 липня по 11 серпня 2024 року у столиці Франції, Парижі та 16 інших містах в усій європейській частині Франції, а також на Таїті — острові у складі французької заморської країни та заморського колективу Французької Полінезії.
Збірну команду України з легкої атлетики представляють 26 легкоатлетів. Серед них студент факультету фізичної культури Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Михайло Кохан. Четвертого серпня на арені «Стад де Франс» у Парижі проводилась фінальна частина з метання молота. Напередодні в кваліфікаційних змаганнях Михайло впевнено у другій спробі подолав кваліфікаційний норматив (77 метрів) та увійшов у топ-12.
Фінальні змагання розпочалися в 21.30 за київським часом при максимально заповненому стадіоні. Преставдення спотсменів були під шалені оплески глядачів. Кожен зі спортсменів був максимально налаштований на боротьбу за медалі, що й показали перші спроби. Ітан Кацберг у першій спробі метнув молот на 84 метри 12 сантиметрів, що й і був його кращим результатом. Бенце Галаш з Угорщини лише у четвертій спобі метнув молот на 79 метрів 97 сантиметрів виборовши срібну медаль.
Михайло у другій спробі виконав свою найкращу спробу 79 метрів 39 сантиметрів, що дало йому можливість отримати бронзову нагороду.
Для 23-річного Михайла Кохана це дебютна олімпійська нагорода. У 2021 році у Токіо він посів лише четверте місце.
Після завершення фіналу Кохан разом з Ярославою Магучіх та Іриною Геращенко відсвяткували медальний день для України, обійнявшись та позувавши з “синьо-жовтими” прапорами.
Згодом Михайло дав ексклюзивний коментар в якому розповів про емоції від позитивного результату. Український легкоатлет визнав: ”Перед фіналом навіть не міг собі уявити, що результат до 80 метрів може принести “бронзу”. Думав, що 80 метрів — це буде шосте-сьоме місце. Бо в нас дуже багато сильних метальників молота. Але Олімпійські ігри, це дуже тисне на голову. А ще тут у нас коло відрізняється від інших нормальних. Воно мені не дуже до вподоби, бо я у своїй найкращій формі за рік знаходжуся: дуже сильний, швидкий, технічний. Але [у фіналі] не міг ніяк реалізуватися, бо запасу ого-ого було”.
“Звісно, до” золота” 84 метри, мені далеко, але “срібло” було б дуже гарно. Нарешті відкрили для себе новий рівень — медалі. Сподіваюся, у нас закінчилася та смуга з четвертими/п’ятими медалями”.
Особливим моментом фіналу стала остання шоста спроба Кохана. Вже у статусі медаліста Олімпіади він жестом попросив трибуни зробити тишу, на що ті позитивно відреагували. І хоча шоста спроба не покращила результат українця, йому сподобалося те, як стадіон відреагував на його прохання.
“Я вмію керувати людьми, особливо великою кількістю. Тиша була гарна, але не пішло. Але тиша була такою, як треба. Бо вони кричать, галасують, “давай-давай”, а воно трішки збиває. От після спроби — можна [галасувати]”.
Можна відмітити, що Михайло Кохан став другим українським метальником молота в історії, який виграв медаль Олімпіади (після Олександра Крикуна у 1996 році).
